НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

ПОСТАНОВА

27.10.2017  № 1307

Про затвердження Порядку формування та встановлення тарифу на послугу з перероблення побутових відходів

Відповідно до законів України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Порядок формування та встановлення тарифу на послугу з перероблення побутових відходів, що додається.

2. Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні — газеті «Урядовий кур’єр».

ПОРЯДОК 
формування та встановлення тарифу на послугу з перероблення побутових відходів

1. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає механізм формування та встановлення тарифу на послугу з перероблення побутових відходів для суб’єктів господарювання, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з перероблення побутових відходів і які є ліцензіатами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП).

1.2. Цей Порядок застосовується під час встановлення НКРЕКП тарифу на послугу з перероблення побутових відходів для суб’єктів господарювання, зазначених у пункті 1.1 цієї глави, та поширюється на цих суб’єктів під час розрахунку такого тарифу.

1.3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

базовий період — календарний рік, що передує плановому періоду;

встановлення тарифу — встановлення НКРЕКП тарифу для ліцензіатів на послугу з перероблення побутових відходів за визначеною структурою;

вторинна сировина — речовини та матеріали, отримані у процесі перероблення побутових відходів, з яких може вироблятися продукція або які можуть використовуватись як продукція/сировина;

заява — письмове звернення ліцензіата до НКРЕКП щодо встановлення тарифу на послугу з перероблення побутових відходів з повним комплектом документів та/або обґрунтувань витрат, передбачених цим Порядком;

заявник — ліцензіат, який звернувся до НКРЕКП для встановлення тарифу на послугу з перероблення побутових відходів із заявою;

інвестиційна програма — комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективного перероблення побутових відходів, який містить зобов’язання ліцензіата у сфері перероблення побутових відходів, зокрема щодо будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) об’єктів у зазначеній сфері з дотриманням екологічних норм для запобігання шкідливому впливу побутових відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини, з відповідними техніко-економічними обґрунтуваннями та розрахунками, що підтверджують доцільність та ефективність передбачуваних інвестицій, а також із зазначенням джерел його фінансування та графіка виконання;

ліцензіат — суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження господарської діяльності з перероблення побутових відходів;

ліцензована діяльність — господарська діяльність з перероблення побутових відходів;

нецільове або необґрунтоване використання коштів, передбачених встановленим тарифом — використання ліцензіатом коштів на цілі або в розмірах, не передбачених структурою встановлених тарифів та схваленою НКРЕКП інвестиційною програмою, а також використання сум коштів, передбачених структурою тарифу на забезпечення провадження ліцензованої діяльності, які були витрачені ліцензіатом на закупівлю товару (товарів), послуги (послуг) без дотримання принципів здійснення закупівель;

обґрунтування витрат — підтвердження та/або посилання на нормативно-правові акти, фінансові, технічні та інші документи, фактичні дані (у тому числі первинного бухгалтерського обліку), що доводять необхідність виконання та фінансування заходів та величини витрат на плановий та/або прогнозний період;

основна діяльність — діяльність з перероблення побутових відходів;

плановий період — період тривалістю 12 місяців, на який здійснюється формування та розрахунок тарифу;

побічна продукція — вторинна сировина, теплова та/або електрична енергія, отримані у процесі перероблення побутових відходів;

попередній тариф на послугу з перероблення побутових відходів — тимчасовий тариф для ліцензіата, який не ввів в експлуатацію закінчені будівництвом об’єкти перероблення побутових відходів, що встановлюється НКРЕКП до введення в експлуатацію об’єктів перероблення побутових відходів та застосовується на умовах, визначених цим Порядком;

структура тарифу — обґрунтовані витрати ліцензіата (операційні, фінансові, витрати на покриття втрат підприємств, що виникають протягом періоду розгляду розрахунку тарифу, встановлення та його оприлюднення, та плановий прибуток) на здійснення ліцензованої діяльності, групування яких визначає НКРЕКП і на основі яких розраховується та встановлюється тариф;

тариф на послугу з перероблення побутових відходів — вартість перероблення одиниці (однієї тонни) побутових відходів, визначена як грошовий вираз планових витрат за всіма технологічними операціями процесу перероблення побутових відходів з обов’язковим урахуванням впливу доходів від продажу отриманої у процесі перероблення побічної продукції (вторинна сировина, теплова та електрична енергія) та планового прибутку.

1.4. Не включаються до розрахунку тарифу витрати, які не використовуються для визначення об’єкта оподаткування відповідно до вимог розділу III Податкового кодексу України або перевищують межі відповідних витрат.

1.5. У розрахунку тарифу на послугу з перероблення побутових відходів не враховуються витрати на провадження інших видів діяльності ліцензіата.

1.6. Структура тарифу на плановий період визначається з урахуванням  впливу планового доходу, який ліцензіат планує отримати в цей період від продажу побічної продукції, відповідно до глави 4 цього Порядку.

Обсяг такого доходу визначається на підставі планових обсягів реалізації побічної продукції  з урахуванням фактичних обсягів реалізації такої продукції, встановлених тарифів та діючих цін на таку продукцію відповідно до укладених договорів, але не нижчих від звичайних цін.

2. Загальні вимоги до формування планових обсягів діяльності та планових витрат

2.1. Формування планових витрат на послугу з перероблення побутових відходів здійснюється у розрахунку на плановий період.

2.2. Планові витрати формуються ліцензіатами відповідно до річного плану ліцензованої діяльності на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків з урахуванням основних особливостей технологічних процесів конкретного місця провадження ліцензованої діяльності, кошторисів, ставок податків і зборів, чинних або прогнозних цін на матеріальні ресурси та послуги у плановому періоді.

2.3. Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням фактичних витрат за базовий та попередні базовому періоди на підставі кошторисів та необхідних обґрунтовуючих матеріалів.

2.4. Ціни на сировину та паливно-мастильні матеріали для технологічних потреб (окрім виробництва теплової та електричної енергії) можуть бути прийняті до розрахунку тарифу з урахуванням прогнозу індексів цін виробників промислової продукції відповідно до основних прогнозних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку України, схвалених постановою Кабінету Міністрів України, за базовим сценарієм 1 у розмірі, що дорівнює 50 % від прогнозного відсотка зростання ціни.

2.5. Річні плани надання послуги з перероблення побутових відходів формуються з урахуванням усіх технологічних операцій процесу перероблення та складаються на підставі:

проектної документації;

планових обсягів перероблення побутових відходів;

укладених договорів на приймання побутових відходів на перероблення;

розрахунків планових річних обсягів отримання побічної продукції та її продажу відповідно до укладених договорів;

зміни обсягів перероблення побутових відходів у результаті економічного розвитку населених пунктів та динаміки чисельності населення населених пунктів, що обслуговуються ліцензіатом, з урахуванням перспективи їх зростання, темпів житлової забудови та розвитку діяльності промислових підприємств, закладів освіти, організацій сфери обслуговування, зміни технології збирання побутових відходів у населених пунктах, що обслуговуються ліцензіатом, та відповідно до генерального плану населеного пункту (населених пунктів), правил благоустрою та/або схем санітарного очищення населеного пункту (населених пунктів), затверджених органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку;

удосконалення (модернізації) технологічного процесу перероблення побутових відходів у результаті автоматизації та механізації виробництва, заміни амортизованого обладнання, застосування енергозберігаючих технологій;

підвищення рівня організації виробництва та поліпшення умов праці у зв’язку з удосконаленням операційно-виробничого планування, систем управління, поліпшенням матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності та вимог щодо економії паливно-енергетичних ресурсів.

2.6. При визначенні планових обсягів перероблення побутових відходів ліцензіат враховує фактичний  (відповідно до оформлених договірних відносин) та перспективний рівень охоплення споживачів послугою в зоні відповідальності ліцензіата, але не вищий за проектну потужність, а також діючі норми вивезення побутових відходів, які затверджуються органами місцевого самоврядування відповідно до діючого законодавства.

2.7. Планові обсяги перероблення побутових відходів та їх гарантована поставка для забезпечення безперебійної роботи об’єкта ліцензіата мають бути підтверджені/погоджені органами місцевого самоврядування тих адміністративно-територіальних одиниць (населених пунктів), від яких ці обсяги будуть надходити.

На основі річних планових обсягів, сформованих відповідно до абзацу першого цього пункту, ліцензіат формує зведений річний план надання послуги з перероблення побутових відходів за всіма населеними пунктами, від яких ліцензіат приймає побутові відходи.

2.8. У залежності від технології перероблення забезпечення довгострокового гарантованого постачання побутових відходів, у тому числі їх обсяги, мають бути підтверджені договором (договорами) їх постачання. Обов’язковими умовами такого договору (договорів) постачання побутових відходів є:

кількість побутових відходів, поставлених протягом планового періоду, з урахуванням сезонних змін (якщо необхідно — з урахуванням достатніх потужностей для зберігання);

якість з урахуванням меж теплотворної здатності побутових відходів, а саме: вміст вологи, вміст золи, складові, які можуть несприятливо впливати на технологічний процес або які необхідно враховувати з метою впровадження заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин;

тип постачання (розсипчастий і необроблений матеріал або тип пакування  тощо);

шляхи альтернативного використання побутових відходів у разі настання необхідності;

відповідальність за недотримання обсягів поставки побутових відходів на перероблення та їх якісних показників.

До договору постачання побутових відходів додається інформація про морфологічний склад побутових відходів, що утворюються по населених пунктах, які перебувають у зоні охоплення ліцензіата, визначений відповідно до наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 лютого 2010 року № 39 «Про затвердження Методичних рекомендацій з визначення морфологічного складу твердих побутових відходів».

2.9. Планування витрат на послугу з перероблення побутових відходів здійснюється на підставі та з використанням:

затвердженої уповноваженим органом у встановленому порядку проектної документації (для попереднього тарифу документація затверджується відповідно до пункту 7.2 глави 7 цього Порядку);

маршрутного опису технологічного процесу та/або технологічних регламентів операцій процесу перероблення;

кількості, типу та установленої/проектної (розрахункової) потужності генеруючого обладнання;

розрахунку планового обсягу приймання побутових відходів на перероблення, погодженого/підтвердженого органами місцевого самоврядування населених пунктів, що перебувають у зоні охоплення об’єкта перероблення побутових відходів;

вимог ліцензійних умов щодо діяльності з виробництва електричної та теплової енергії;

розрахунку прогнозного балансу між масою побутових відходів, що підлягає переробленню, і енергією, яку планується отримати;

попередніх договорів купівлі-продажу побічної продукції (включаючи обсяги, якість, тарифи  і ціни на таку продукцію).

3. Визначення величини і групування планових витрат

3.1. Планування витрат, що включаються до собівартості перероблення побутових відходів, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, які пов’язані з провадженням ліцензованої діяльності.

3.2. До планових витрат операційної діяльності включаються:

планова виробнича собівартість послуги з перероблення побутових відходів;

планові адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності, пов’язаної з наданням послуги з перероблення побутових відходів.

3.3. Планування витрат здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів, норм з оплати праці, нормативів витрат з управління та обслуговування виробництва з урахуванням фактичних показників попередніх періодів.

При розрахунку витрат на послугу з перероблення побутових відходів ціни на паливно-мастильні матеріали, паливно-енергетичні ресурси, інші матеріали та послуги виробничого характеру застосовуються на рівні регульованих цін, діючих цін та тарифів, які склались на відповідному ринку, відповідно до укладених договорів, інших підтверджуючих документів.

Закупівля товарів та послуг здійснюється ліцензіатом із дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

3.4. До складу планової виробничої собівартості включаються:

3.4.1. Прямі витрати:

1) сировина та матеріали:

витрати, пов’язані з використанням основних і допоміжних матеріалів, реагентів, запасних частин, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення основного технологічного процесу (технічний огляд, ремонт основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, утримання та експлуатація обладнання, транспортних засобів, будівель, споруд тощо), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;

вартість матеріалів, які використовуються для утримання та експлуатації устаткування, що забезпечує дотримання вимог екологічної безпеки об’єкта перероблення, зокрема систем очищення та відведення стічних вод та фільтрату, систем очистки димових газів, фільтрувального обладнання тощо;

витрати на придбання покупної води, що використовується на технологічні цілі.

Обсяг таких витрат визначається згідно з нормами використання відповідних ресурсів з урахуванням фактичних витрат за базовий та попередній базовому періоди, цін (тарифів) на них у плановому періоді, за винятком вартості зворотних відходів;

2) паливно-енергетичні ресурси:

паливно-мастильні матеріали, необхідні для механізованого забезпечення основних технологічних операцій процесу перероблення побутових відходів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат. Обсяг таких витрат визначається згідно з річним технологічним планом організації робіт з перероблення побутових відходів, діючими нормами витрат паливно-мастильних матеріалів з урахуванням фактичних витрат за попередні періоди, цін (тарифів) на них відповідно до пункту 3.3 цієї глави. Потреба в засобах механізації визначається відповідно до проектної документації та в залежності від обсягу прийнятих побутових відходів на добу, продуктивності машин, тривалості робочого часу з урахуванням технологічних операцій об’єкта перероблення побутових відходів;

витрати, пов’язані з використанням теплової та електричної енергії для технологічних (власних) потреб, визначаються, зокрема, виходячи з фактичних та розрахункових на плановий період обсягів перероблення побутових відходів, забезпечення роботи споруд, обладнання та устаткування об’єкта перероблення побутових відходів, виходячи з особливостей технологічних операцій, які здійснюються на відповідному об’єкті, питомих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів, затверджених та погоджених в установленому порядку, які визначені відповідно до розрахункових (проектних) параметрів обладнання галузевих нормативів та вимог законодавства, з урахуванням фактичного обсягу споживання за попередні періоди;

витрати на електричну енергію для технологічних потреб визначаються за регульованими цінами, встановленими НКРЕКП;

витрати на теплову енергію для технологічних потреб визначаються за регульованими цінами, встановленими уповноваженим органом;

витрати на придбання палива та його транспортування для виробництва теплової та/або електричної енергії, які визначаються виходячи з планового обсягу відпуску/виробництва електричної та/або теплової енергії відповідно до річного плану виробництва, обґрунтованого розрахунку робочої теплотворності (калорійності) такого палива, питомих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів, визначених та погоджених в установленому порядку, діючих цін (тарифів), визначених умовами договору;

3) витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу перероблення побутових відходів) відповідно до Закону України «Про оплату праці»:

основна заробітна плата працівників відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;

додаткова заробітна плата у вигляді доплат і надбавок, премій за виконання виробничих завдань і функцій та компенсаційних виплат;

інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Планування витрат на оплату праці для включення до тарифу здійснюється в установленому законодавством порядку із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням рівня середньомісячної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника регіону (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) або одного штатного працівника, зайнятого у промисловості регіону, на території якого здійснюється діяльність ліцензіата;

4) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників;

5) амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, задіяних у процесі перероблення побутових відходів, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;

6) витрати на здійснення заходів системи моніторингу та заходів екологічної безпеки, що спрямовані на захист та контроль за станом підземних вод, водойм, атмосферного повітря, ґрунтів і рослин, шумового забруднення у зоні можливого негативного впливу місця провадження діяльності. Розмір витрат визначається відповідно до порядків, методик уповноважених органів та відповідно до системи моніторингу, визначених видів необхідного контролю, кількості і місця розташування пунктів нагляду і режиму нагляду;

7) платежі за утилізацію, видалення залишків побутових відходів, які утворилися у процесі перероблення побутових відходів;

8) інші прямі витрати, що включаються до виробничої собівартості і до складу яких включаються всі необхідні виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

3.4.2. Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати — непрямі витрати, які не можна безпосередньо віднести до конкретного об’єкта витрат (виду діяльності перероблення побутових відходів):

витрати на управління виробництвом та обслуговування виробничого процесу (оплата праці, розрахована відповідно до Закону України «Про оплату праці», відрахування на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень апарату управління цехами, дільницями та загальновиробничого персоналу тощо);

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного) призначення, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

витрати на вдосконалення технології та організації виробництва, на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг;

витрати на водопостачання, водовідведення, освітлення, опалення, дезінфекцію, дератизацію, вивезення відходів об’єктів загальновиробничого призначення та інші заходи;

витрати на охорону праці, дотримання вимог техніки безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

витрати на пожежну і сторожову охорону об’єктів виробничого та загальновиробничого призначення, утримання санітарних зон;

витрати, пов’язані із забезпеченням належного стану обладнання, виконанням регламентних та ремонтно-налагоджувальних робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, освоєнням нових потужностей, що використовуються для перероблення побутових відходів, у тому числі вартість послуг сторонніх спеціалізованих організацій;

витрати на проведення метрологічних атестацій, повірку засобів вимірювальної техніки, які є власністю ліцензіата та/або знаходяться у нього в користуванні, з урахуванням міжповірочних інтервалів;

витрати на паливно-мастильні матеріали для машин, механізмів та обладнання загальновиробничого призначення;

сплата податків і зборів та інших, передбачених законодавством, обов’язкових платежів;

інші загальновиробничі витрати.

Загальновиробничі витрати, які неможливо безпосередньо віднести до конкретного об’єкта витрат (відповідного виду ліцензованої діяльності), розподіляються між видами діяльності підприємства пропорційно прямим витратам.

Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у плановому періоді, фактичних цін та цін (тарифів) у такому періоді.

3.5. До складу адміністративних витрат включають загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

витрати на оплату праці апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу, розраховані відповідно до Закону України «Про оплату праці»;

витрати на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу виходячи із запланованих витрат на оплату праці;

інші витрати на утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу (службові відрядження, підготовка і перепідготовка кадрів, використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбання канцелярських товарів, періодичних професійних видань);

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальногосподарського використання, розрахована відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (ремонт, операційна оренда, страхування майна, централізоване водопостачання, водовідведення, опалення, освітлення, охорона);

витрати на оплату професійних послуг (юридичних, аудиторських, супроводження програмного забезпечення, з оцінки майна тощо);

витрати на експлуатацію та технічне обслуговування комп’ютерної, друкувальної, копіювальної та іншої оргтехніки відповідно до укладених договорів;

витрати на супроводження програмного забезпечення, користування інформаційними мережами та програмними продуктами;

витрати на зв’язок (поштовий, телеграфний, телефонний, телефакс тощо);

витрати на оплату розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків;

витрати, пов’язані зі сплатою податків і зборів та інших, передбачених законодавством, обов’язкових платежів (крім податків і зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

витрати на розв’язання спорів у судах (крім витрат на судові спори, пов’язані з екологічними правопорушеннями, та сплати штрафних санкцій за порушення екологічного законодавства);

витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів для потреб апарату управління підприємством та іншого персоналу, залученого до обслуговування адміністративної інфраструктури;

інші витрати загальногосподарського призначення.

Величина адміністративних витрат визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у плановому періоді, фактичних цін та прогнозних цін (тарифів) у такому періоді.

3.6. До складу витрат на збут включаються витрати, безпосередньо пов’язані зі збутом послуги з перероблення побутових відходів, а саме:

витрати на оплату праці персоналу, що безпосередньо здійснює збут послуги, розраховані відповідно до Закону України «Про оплату праці»;

витрати на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування персоналу, що безпосередньо здійснює збут послуги, обсяг якої визначається виходячи із запланованих витрат на оплату праці;

оплата службових відряджень, витрати на підготовку та перепідготовку персоналу, що безпосередньо здійснює збут послуги;

витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, безпосередньо пов’язаних зі збутом послуги (плата за оренду, страхування, ремонт, водопостачання, водовідведення, опалення, гаряче водопостачання, освітлення, охорону тощо);

витрати на оплату інформаційних послуг, безпосередньо пов’язаних зі збутом послуг з перероблення побутових відходів;

витрати на канцелярські товари і виготовлення розрахункових документів про оплату послуг;

витрати на супроводження програмного забезпечення, безпосередньо пов’язаного зі збутом послуги з перероблення побутових відходів.

Обсяг витрат на збут послуги визначається із застосуванням нормативного методу та/або на підставі укладених договорів, результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у плановому періоді, та цін (тарифів) на кінець базового року.

3.7. Адміністративні витрати та витрати на збут розподіляються між ліцензованим та іншими видами діяльності ліцензіата пропорційно виробничій собівартості.

3.8. До складу інших операційних витрат включаються витрати, пов’язані з операційною діяльністю надання послуг з перероблення побутових відходів, які не увійшли до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат і витрат на збут.

До складу інших операційних витрат не можуть включатися:

суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості та нарахованого резерву сумнівних боргів;

витрати, пов’язані з утриманням об’єктів соціальної інфраструктури;

суми, що відраховуються професійним спілкам (їх організаціям) для проведення культурно-масової і фізкультурної роботи;

суми визнаних штрафів, пені, неустойки;

суми нестачі та втрати від пошкодження цінностей;

витрати, пов’язані з купівлею-продажем іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці;

суми благодійної допомоги;

собівартість реалізованих виробничих запасів;

представницькі витрати;

інші витрати, що не передбачені Податковим кодексом України для визначення об’єкта оподаткування.

3.9. До фінансових витрат включаються витрати на сплату відсотків за користування отриманими кредитами та інші витрати, пов’язані із запозиченнями для провадження ліцензованої діяльності.

3.10. До структури тарифу включаються витрати на покриття втрат підприємств, які визначаються відповідно до глави 5 цього Порядку.

4. Розрахунок тарифу на послугу з перероблення побутових відходів

4.1. Розрахунковою одиницею послуги для формування тарифу є одна тонна побутових відходів.

4.2. Тариф розраховується без податку на додану вартість.

4.3. Тариф на перероблення побутових відходів розраховується за наступним алгоритмом:

1) визначається повна собівартість послуги як сума виробничої собівартості, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних та фінансових витрат;

2) визначається вартість перероблення побутових відходів за відповідним тарифом: до повної планової собівартості додаються витрати на покриття втрат, визначені відповідно до глави 5 цього Порядку, та плановий прибуток, розрахований відповідно до глави 6 цього Порядку;

3) визначається загальний сумарний дохід, який планується отримати від продажу побічної продукції.

При цьому спочатку окремо визначається дохід від продажу кожного виду побічної продукції, який розраховується як добуток ціни продажу одиниці продукції на кількість одиниць продукції у натуральному вимірі (тонн, кВт, Гкал тощо), які плануються на продаж відповідно до укладених договорів.

Ціна продажу побічної продукції визначається:

для теплової та електричної енергії на рівні регульованих цін, встановлених НКРЕКП або іншим уповноваженим органом відповідно до діючого законодавства;

для вторинної сировини, отриманої у процесі перероблення побутових відходів, на рівні цін, що склалися на відповідному ринку, але не нижчих від звичайних цін;

у разі продажу залишків побутових відходів, отриманих у процесі перероблення побутових відходів, на рівні цін відповідно до умов укладених договорів;

4) вартість перероблення побутових відходів за відповідним тарифом, розрахована відповідно до підпункту 2 пункту 4.3 цієї глави, зменшується на загальний сумарний дохід, який планується отримати від продажу побічної продукції.

4.4. У разі від’ємного значення при визначенні вартості перероблення однієї тонни побутових відходів за відповідним тарифом (у випадку перевищення доходів від реалізації побічної продукції над вартістю перероблення) тариф на перероблення побутових відходів може  встановлюватись на рівні планового прибутку, необхідного для скорочення терміну повернення коштів основної суми запозичень (кредитів, позик) для провадження ліцензованої діяльності, але не більше ніж 70 % діючого тарифу на послугу з захоронення однієї тонни побутових відходів найближчого полігону побутових відходів, тариф для якого встановлюється НКРЕКП.

5. Визначення витрат на покриття втрат підприємств, що виникають протягом періоду розгляду розрахунку тарифу, встановлення та його оприлюднення

5.1. Розрахунок втрат ліцензіата, що виникли за період розгляду розрахунків тарифу, його встановлення та оприлюднення, здійснюється ліцензіатом і подається разом із підтвердними документами на перевірку і узгодження до НКРЕКП.

НКРЕКП протягом десяти робочих днів письмово повідомляє ліцензіата про відповідність наданих розрахунків втрат ліцензіата цьому Порядку. У разі відповідності розрахунків втрат ліцензіата НКРЕКП повідомляє ліцензіата про погодження та період, протягом якого буде передбачено відшкодування.

5.2. Втрати ліцензіата обраховуються за період з дня, наступного після закінчення періоду розгляду НКРЕКП заяви ліцензіата (з урахуванням глави 8 цього Порядку), до дня набрання чинності тарифу.

У разі якщо тарифи підлягають оприлюдненню згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», період розрахунку втрат зменшується на кількість днів, потрібних для оприлюднення рішення про встановлення тарифу.

5.3. Сума втрат (В) розраховується за формулою

В = (Ср — Сд) х Оз,

5.4. Відшкодування суми втрат, розрахованої відповідно до пункту 5.4 цієї глави, здійснюється:

1) при наступному коригуванні тарифу;

2) протягом періоду та у розмірах, визначених НКРЕКП.

Втрати нараховуються протягом відповідного періоду шляхом додавання відповідної суми втрат до тарифу, розрахованого та встановленого НКРЕКП відповідно до вимог Порядку.

Інформація про суму втрат та період їх нарахування визначається у рішенні НКРЕКП про встановлення тарифу.

5.5. У разі перегляду тарифу у період, протягом якого здійснюється відшкодування втрат, розрахованих відповідно до цього Порядку, НКРЕКП здійснює його коригування, враховуючи частину втрат, яка не відшкодована.

5.6. Умови, викладені у цій главі, не застосовуються до попереднього тарифу на перероблення побутових відходів, який НКРЕКП встановлює ліцензіату відповідно до глави 7цього Порядку.

6. Визначення планового прибутку для врахування в тарифах на послугу з перероблення побутових відходів

6.1. Плановий прибуток визначається як сума коштів, що додається до суми повної планової собівартості, та спрямовується на:

здійснення заходів інвестиційної програми;

погашення коштів основної суми запозичень (кредитів, позик) та/або коштів на інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження ліцензованої діяльності;

забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів);

зарахування коштів до спеціального резервного фонду;

відшкодування податку на прибуток.

6.2. Для врахування у тарифі коштів на виконання заходів інвестиційної програми ліцензіат подає до НКРЕКП інвестиційну програму, розроблену відповідно до Порядку формування та схвалення інвестиційних програм суб’єктів господарювання у сфері перероблення побутових відходів, затвердженого постановою НКРЕКП від 27.10.2017 № 1308, та затверджену згідно з його установчими документами.

6.3. Джерелами фінансування інвестиційної програми є:

виробничі інвестиції з планового прибутку (кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційної програми);

амортизаційні відрахування;

інші надходження, отримані від здійснення господарської діяльності, пов’язаної і не пов’язаної з ліцензованим видом діяльності, позичкові кошти (облігаційні позики, банківські кредити), залучені кошти (кошти, одержані від продажу акцій, залучені за договорами фінансового лізингу, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб, інвесторів, гранти), бюджетні кошти тощо.

6.4. Обов’язковим є погодження з НКРЕКП напрямів використання коштів амортизаційних нарахувань.

6.5. Планування складової частини прибутку на погашення основної суми запозичень для забезпечення ліцензованої діяльності провадиться лише за тими запозиченнями (договорами), умови використання яких узгоджено з НКРЕКП, органами місцевого самоврядування, які виконували повноваження з державного регулювання у сфері поводження з побутовими відходами на час укладення таких договорів, та відсотки за користування якими підлягають урахуванню у складі планових фінансових витрат.

6.6. Податок на прибуток розраховується відповідно до Податкового кодексу України.

7. Особливості встановлення попереднього тарифу на послугу з перероблення побутових відходів

7.1. У випадку коли у ліцензіата не введено в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт перероблення побутових відходів, ліцензіату може бути встановлено попередній тариф.

7.2. Попередній тариф розраховується ліцензіатом за 1 тонну перероблення побутових відходів на підставі прогнозних показників діяльності відповідно до техніко-економічного обґрунтування у складі проектної документації відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», погодженого уповноваженим органом в установленому порядку, та укладених зі сторонами попередніх договорів купівлі-продажу побічної продукції, діючих (у тому числі регульованих) цін та тарифів на момент розрахунку такого попереднього тарифу.

7.3. Заява про встановлення попереднього тарифу та розрахунок такого тарифу відповідно до глав 3 та 4 цього Порядку надаються до НКРЕКП для розгляду за процедурою відповідно до глави 8 цього Порядку до введення об’єкта з перероблення побутових відходів в експлуатацію, але не пізніше ніж за сто днів до першого приймання побутових відходів на перероблення.

Попередній тариф встановлюється постановою НКРЕКП для ліцензіата для початку його діяльності після введення в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта перероблення побутових відходів.

7.4. Попередній тариф починає діяти з дня першого приймання побутових відходів на їх перероблення, про що ліцензіат письмово протягом трьох робочих днів повідомляє НКРЕКП в установленому порядку.

7.5. Попередній тариф діє не більше шести місяців з дня першого приймання побутових відходів на їх перероблення.

7.6. Ліцензіат зобов’язаний не пізніше ніж за три місяці до дня закінчення терміну дії попереднього тарифу подати до НКРЕКП розрахунки тарифу на послугу з перероблення побутових відходів відповідно до цього Порядку.

7.7. У разі від’ємного значення при визначенні планової вартості перероблення однієї тонни побутових відходів за відповідним тарифом (у випадку перевищення планових доходів від реалізації побічної продукції над плановою вартістю перероблення) попередній тариф на перероблення побутових відходів може встановлюватись на рівні планового прибутку, необхідного для скорочення терміну повернення коштів основної суми запозичень (кредитів, позик) для провадження ліцензованої діяльності, але не більшому ніж 70 % від діючого тарифу на послугу з захоронення однієї тонни побутових відходів найближчого полігона побутових відходів, тариф для якого встановлено НКРЕКП.

7.8. Протягом п’яти календарних днів з моменту подачі заяви про встановлення попереднього тарифу до НКРЕКП ліцензіат письмово повідомляє органи місцевого самоврядування тих адміністративно-територіальних одиниць (населених пунктів), які перебувають у зоні охоплення об’єктом перероблення побутових відходів та від яких будуть надходити побутові відходи на перероблення, про намір отримати такий тариф.

7.9. Коригування попереднього тарифу не здійснюється.

8. Встановлення та зміна тарифу на послугу з перероблення побутових відходів

8.1. Відкрите обговорення проекту рішення про встановлення тарифу на послугу з перероблення побутових відходів проводиться відповідно до Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2017 року № 866.

8.2. Комплект документів, що подається до НКРЕКП для встановлення тарифу на послугу з перероблення побутових відходів, формується ліцензіатом з дотриманням послідовності, визначеної вимогами цієї глави до формування наданих матеріалів та комплекту документів, що подаються для встановлення такого тарифу.

8.3. Для встановлення тарифу на послугу з перероблення побутових відходів заявник подає до НКРЕКП у паперовому та електронному вигляді заяву про встановлення тарифу (додаток 1), а також розрахунки, підтвердні й обґрунтовуючі матеріали та документи, що використовувалися під час проведення таких розрахунків, а саме:

1) пояснювальну записку щодо необхідності встановлення тарифу, що включає обґрунтування планових витрат ліцензіата за їх складовими та аналіз результатів фінансово-господарської діяльності за базовий період й очікувані зміни у плановому періоді;

2) зведений річний план надання послуги з перероблення побутових відходів (додаток 2), погоджений відповідними органами місцевого самоврядування відповідно до наданих їм повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», та сформований згідно з пунктами 2.5 — 2.8 глави 2 цього Порядку;

3) розрахунки показників річного плану надання послуги з перероблення побутових відходів, витрат, що включаються до повної собівартості ліцензованої діяльності, витрат на покриття втрат підприємств (що виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифу, встановлення та його оприлюднення), складових частин планового прибутку та документи, що їх підтверджують та обґрунтовують, зокрема:

інформацію про середньоспискову чисельність персоналу ліцензіата. У разі необхідності збільшення чисельності працівників та/або витрат на оплату праці для врахування в тарифах, що подаються на розгляд до НКРЕКП, ліцензіати попередньо надають до НКРЕКП для погодження відповідні пояснення та обґрунтування таких змін;

копію штатного розпису ліцензіата;

копію колективного договору ліцензіата;

копію наказу ліцензіата про облікову політику;

копію статуту підприємства;

копію графіка планово-попереджувальних ремонтних робіт на плановий період, затвердженого ліцензіатом, підтверджуючі дефектні акти, кошториси на проведення ремонтних робіт, обґрунтування закупівлі матеріалів (відповідно до статті «Сировина та матеріали») для проведення ремонтних робіт, акти обстеження, висновки експертних комісій та спеціалізованих організацій, комерційні пропозиції та копії укладених договорів;

копію проектно-кошторисної документації на проведення ремонтних робіт;

засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують право власності, господарського відання, користування ліцензіата земельною ділянкою та заявлені засоби провадження господарської діяльності з перероблення побутових відходів або їх використання/експлуатацію на іншій законній підставі;

копію рішення органу місцевого самоврядування про ставки податку на землю;

копію наказу про встановлення норм витрат палива та мастильних матеріалів на автомобільному транспорті ліцензіата;

інформацію щодо балансової вартості основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів з розбивкою за групами та видами діяльності станом на дату надання розрахунків тарифів;

інвестиційну програму, розроблену відповідно до вимог Порядку формування та схвалення інвестиційних програм суб’єктів господарювання у сфері перероблення побутових відходів, затвердженого постановою НКРЕКП від 27.10.2017 № 1308;

копії статистичної звітності за базовий період і період, попередній базовому, а також з початку поточного року:

форму № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» (додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868);

форму № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» (додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868);

форму № 1-відходи (річна) «Утворення та поводження з відходами», затверджену наказом Державної служби статистики України від 19 серпня  2014 року № 243;

форму № 1-ТПВ (річна) «Звіт про поводження з твердими побутовими відходами», затверджену наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 19 вересня 2006 року № 308;

форму № 1-ПВ (квартальна) «Звіт з праці», затверджену наказом Державної служби статистики України від 10 червня 2016 року № 90;

форму № 11-ОЗ (річна) «Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію», затверджену наказом Державної служби статистики України від 24 жовтня 2013 року № 321;

форму № 11-МТП (річна) «Звіт про постачання та використання енергії», затверджену наказом Державної служби статистики України від 31 серпня  2016 року № 162;

форму № 4-МТП (річна) «Звіт про використання та запаси палива», затверджену наказом Державної служби статистики України від 31 серпня  2016 року № 162;

форму № 2ТП-водгосп (річна) «Звіт про використання води», затверджену наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16 березня 2015 року № 78, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 квітня 2015 року за № 382/26827;

форму № 2ТП (повітря) (річна) «Звіт про охорону атмосферного повітря», затверджену наказом Державної служби статистики України від 27 листопада 2015 року № 345;

форму № 1-екологічні витрати (річна) «Витрати на охорону навколишнього природного середовища та екологічні платежі», затверджену наказом Державної служби статистики України від 30 вересня 2015 року № 259;

Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1415/27860;

Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 560, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 липня  2015 року за № 783/27228;

форму № 1-НКРЕ-енерговиробництво «Звіт про використання палива ліцензіатом з виробництва електричної та теплової енергії», затверджену постановою НКРЕ від 04 жовтня 2012 року № 1257 за погодженням з Державною службою статистики України;

форму № 6-НКРЕ-енерговиробництво «Звіт про ліцензовану діяльність суб’єктів господарювання з виробництва електричної та теплової енергії», затверджену постановою НКРЕ від 04 жовтня 2012 року № 1257 за погодженням з Державною службою статистики України;

річний план виробництва побічної продукції, отриманої у процесі перероблення  побутових відходів (додаток 3);

розрахунок тарифу на послугу з перероблення побутових відходів (додаток 4);

фінансові витрати, що включаються до тарифу на послугу з перероблення побутових відходів (додаток 5);

додаткові розрахункові та обґрунтовуючі матеріали, які, на думку ліцензіата, необхідні для підтвердження витрат.

8.4. Ліцензіат забезпечує достовірність наданої ним інформації.

8.5. Документи, які додаються до заяви як обґрунтування витрат, повинні бути підписані керівником ліцензіата (уповноваженою ним особою), копії таких обґрунтувань повинні бути належним чином завірені.

8.6. У разі якщо заява та додані документи не відповідають вимогам цього Порядку, заява залишається без розгляду, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата протягом п’яти робочих днів з дня надходження заяви із зазначенням підстав.

8.7. НКРЕКП може звернутися до ліцензіата з метою отримання у визначений НКРЕКП строк додаткових письмових обґрунтувань та пояснень щодо наданих матеріалів, необхідних для підтвердження розрахунків тарифу та вирішення спірних питань, що виникли під час розгляду заяви щодо встановлення/коригування тарифів.

8.8. НКРЕКП може ініціювати проведення експертизи розрахунків і обґрунтовуючих матеріалів ліцензіата із залученням відповідних фахівців, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата.

8.9. Розгляд заяви призупиняється на строк проведення експертизи розрахунків та обґрунтовуючих матеріалів ліцензіата, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата.

8.10. Якщо ліцензіат не надав додаткових пояснень та обґрунтувань на звернення НКРЕКП у визначений строк, розгляд заяви призупиняється до дня надходження зазначених пояснень та обґрунтувань.

8.11. У разі відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам, встановленим у пункті 8.3 цієї глави, НКРЕКП розглядає їх протягом тридцяти календарних днів з дня надходження до НКРЕКП.

У разі необхідності коригування тарифу, діючого в період регулювання, НКРЕКП розглядає заяву та додані до неї документи протягом десяти календарних днів з дня надходження до НКРЕКП.

8.12. Рішення щодо встановлення тарифу приймається НКРЕКП на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, шляхом всебічного та повного з’ясування позицій усіх учасників засідання, яке відбувається після розгляду наданих заявником документів та аналізу результатів фінансово-господарської діяльності заявника відповідними структурними підрозділами НКРЕКП та підготовки їх пропозицій, і оформлюється постановою НКРЕКП.

8.13. Ліцензіат зобов’язаний використовувати кошти, отримані в результаті здійснення ліцензованої діяльності за встановленим НКРЕКП тарифом, виключно на витрати, передбачені структурою встановленого тарифу та схваленою НКРЕКП інвестиційною програмою.

8.14. Рішення про встановлення тарифу на послугу з перероблення побутових відходів набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублікування в офіційному друкованому виданні — газеті «Урядовий кур’єр», якщо більш пізній строк набрання ними чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня офіційного опублікування рішення. Рішення підлягає опублікуванню у 15-денний строк з дня його прийняття.

8.15. Зміна тарифу може бути ініційована ліцензіатом шляхом надання до НКРЕКП відповідної заяви про встановлення тарифів та доданих до неї документів, зазначених у пункті 2.2 глави 2 цього Порядку, або НКРЕКП без надання ліцензіатом зазначеної заяви.

8.16. Зміна тарифу може проводитись за обставин, що впливають або можуть вплинути на результати діяльності ліцензіата в період регулювання, а саме у випадках:

1) зміни обсягів перероблення побутових відходів, урахованих при встановленні діючого тарифу, більше ніж на 5 %;

2) зміни в установленому порядку інвестиційної програми ліцензіата, якщо це призводить до зміни тарифу більше ніж на 5 % від установленого рівня;

3) зміни величини окремих витрат у структурі тарифу з причин, які не залежать від ліцензіата  та які впливають на фінансовий стан ліцензіата, якщо це в сукупності призводить до зміни тарифів більше ніж на 5 % від установленого рівня;

4) зміни протягом строку дії тарифу величини доходу від продажу побічної продукції, виробленої ліцензіатом у процесі здійснення ліцензованої діяльності з перероблення побутових відходів, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема обґрунтоване підвищення або зниження цін і тарифів на таку побічну продукцію, якщо це в сукупності призводить до зміни тарифу більше ніж на 5 % від установленого рівня.

8.17. Зміна тарифу за ініціативою НКРЕКП може бути здійснена у випадках, визначених пунктом 8.16 цієї глави, та у таких випадках:

1) невиконання ліцензіатом інвестиційної програми, яка була врахована в чинних тарифах, що є підставою для вилучення зі структури тарифу невикористаних коштів, які були передбачені на реалізацію інвестиційної програми, або врахування цих коштів як джерела фінансування інвестиційної програми на плановий період;

2) за результатами перевірки додержання ліцензіатом вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перероблення побутових відходів.

8.18. У разі виявлення обставин, передбачених підпунктом 3 пункту 8.16 цієї глави, ліцензіат подає до НКРЕКП заяву про коригування лише тих складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення. До заяви додаються обов’язкові додатки до цього Порядку, пояснювальна записка, розрахунки та документи, що підтверджують необхідність зміни тарифу.

8.19. Установлення факту нецільового або необґрунтованого використання ліцензіатом коштів, передбачених структурою тарифу, є підставою для прийняття НКРЕКП рішення про вилучення таких коштів зі структури тарифу.

ЗАЯВА 
про встановлення тарифу

ПОГОДЖЕНО
____________________

ЗВЕДЕНИЙ РІЧНИЙ ПЛАН 
надання послуги з перероблення побутових відходів

РІЧНИЙ ПЛАН 
виробництва побічної продукції, отриманої в процесі перероблення побутових відходів

РОЗРАХУНОК 
тарифу на послугу з перероблення побутових відходів

(без податку на додану вартість)

__________ 
* Без урахування списання безнадійної дебіторської заборгованості та нарахування резерву сумнівних боргів

ФІНАНСОВІ ВИТРАТИ, 
що включаються до тарифу на перероблення побутових відходів