ЗАКОН УКРАЇНИ

Про місцеві державні адміністрації

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 20-21, ст.190)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2419-III від 17.05.2001, ВВР, 2001, № 31, ст.149
№ 2470-III від 29.05.2001, ВВР, 2001, № 32, ст.172}

{Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду
№ 16-рп/2001 від 04.12.2001}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 594-IV від 06.03.2003, ВВР, 2003, № 24, ст.159
№ 1096-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, № 6, ст.38
№ 1213-IV від 02.10.2003, ВВР, 2004, № 10, ст.103
№ 1377-IV від 11.12.2003, ВВР, 2004, № 15, ст.228}

{Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду
№ 21-рп/2003 від 25.12.2003}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1412-IV від 03.02.2004, ВВР, 2004, № 19, ст.252
№ 1419-IV від 03.02.2004, ВВР, 2004, № 19, ст.259
№ 1577-IV від 04.03.2004, ВВР, 2004, № 23, ст.323
№ 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст.162
№ 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, № 18-19, ст.267}

{Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду
№ 9-рп/2005 від 13.10.2005}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 3167-IV від 01.12.2005, ВВР, 2006, № 12, ст.104
№ 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9, № 10-11, ст.96
№ 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, № 7-8, ст.66
№ 514-V від 21.12.2006, ВВР, 2007, № 11, ст.94
№ 698-V від 22.02.2007, ВВР, 2007, № 20, ст.282
№ 1026-V від 16.05.2007, ВВР, 2007, № 34, ст.444}

{Додатково див. Рішення Конституційного Суду
№ 6-рп/2007 від 09.07.2007}

{Із змінами, внесеними згідно із Законом
№ 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 — зміни діють по 31 грудня 2008 року}

{Додатково див. Рішення Конституційного Суду
№ 10-рп/2008 від 22.05.2008}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, № 27-28, ст.253
№ 882-VI від 15.01.2009, ВВР, 2009, № 24, ст.297
№ 1725-VI від 17.11.2009, ВВР, 2010, № 8, ст.54
№ 1825-VI від 21.01.2010, ВВР, 2010, № 10, ст.107
№ 2388-VI від 01.07.2010, ВВР, 2010, № 37, ст.496
№ 2404-VI від 01.07.2010, ВВР, 2010, № 40, ст.524
№ 2592-VI від 07.10.2010, ВВР, 2011, № 10, ст.63
№ 3272-VI від 21.04.2011, ВВР, 2011, № 44, ст.461
№ 4719-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 15, ст.97
№ 4731-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 15, ст.98
№ 4875-VI від 05.06.2012, ВВР, 2013, № 17, ст.154
№ 5029-VI від 03.07.2012, ВВР, 2013, № 23, ст.218
№ 5059-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 25, ст.251
№ 5067-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 24, ст.243
№ 5290-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.549
№ 5404-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.550
№ 5459-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, № 48, ст.682
№ 5460-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 2-3, ст.41
№ 5477-VI від 06.11.2012, ВВР, 2013, № 50, ст.693
№ 365-VII від 02.07.2013, ВВР, 2014, № 14, ст.248
№ 563-VII від 17.09.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.731
№ 796-VII від 27.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.193}

{Щодо втрати чинності Закону № 2592-VI від 07.10.2010 додатково див. Закон
№ 763-VII від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.189}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1170-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, № 22, ст.816
№ 1697-VII від 14.10.2014, ВВР, 2015, № 2-3, ст.12
№ 191-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 21, ст.133
№ 317-VIII від 09.04.2015, ВВР, 2015, № 26, ст.219
№ 320-VIII від 09.04.2015, ВВР, 2015, № 28, ст.236
№ 650-VIII від 17.07.2015, ВВР, 2015, № 40-41, ст.382
№ 834-VIII від 26.11.2015, ВВР, 2016, № 1, ст.9
№ 835-VIII від 26.11.2015, ВВР, 2016, № 2, ст.17
№ 889-VIII від 10.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.43
№ 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44
№ 936-VIII від 26.01.2016, ВВР, 2016, № 10, ст.99
№ 995-VIII від 04.02.2016, ВВР, 2016, № 10, ст.108
№ 1764-VIII від 17.11.2016, ВВР, 2017, № 1, ст.6
№ 1862-VIII від 21.02.2017, ВВР, 2017, № 14, ст.157
№ 1923-VIII від 14.03.2017, ВВР, 2017, № 17, ст.203
№ 2190-VIII від 09.11.2017, ВВР, 2017, № 45, ст.405
№ 2325-VIII від 13.03.2018, ВВР, 2018, № 20, ст.189
№ 2581-VIII від 02.10.2018}

{У тексті Закону слово «інвалідів» замінено словами «осіба з інвалідністю» згідно із Законом № 2581-VIII від 02.10.2018}

Відповідно до Конституції України цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.

Стаття 1. Місцеві державні адміністрації та їх місце в системі органів виконавчої влади

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

{Частина перша статті 1 в редакції Закону № 2592-VI від 07.10.2010}

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

{Офіційне тлумачення положень частини четвертої статті 1 див. в Рішенні Конституційного Суду № 9-рп/2005 від 13.10.2005}

Стаття 2. Основні завдання місцевих державних адміністрацій

Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують:

1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;

2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин — також програм їх національно-культурного розвитку;

4) підготовку та виконання відповідних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Стаття 3. Принципи діяльності місцевих державних адміністрацій

Місцеві державні адміністрації діють на засадах:

відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність;

верховенства права;

законності;

пріоритетності прав людини;

гласності;

поєднання державних і місцевих інтересів.

Стаття 4. Статус та атрибути місцевих державних адміністрацій

Місцеві державні адміністрації є юридичними особами.

Місцеві державні адміністрації мають печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.

Найменування місцевих державних адміністрацій є похідними від назв відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Зміна назви адміністративно-територіальної одиниці є підставою для перейменування відповідної місцевої державної адміністрації.

{Статтю 4 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1862-VIII від 21.02.2017}

Місцеві державні адміністрації знаходяться відповідно в обласних і районних центрах, містах Києві та Севастополі.

На будинках, де розміщуються місцеві державні адміністрації та їх структурні підрозділи, вивішуються таблички з зображенням Державного Герба України та найменуванням розташованого там органу.

На будинках, де розміщуються місцеві державні адміністрації, піднімається Державний Прапор України.

Зразки печаток і відповідних табличок місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 5. Склад і структура місцевих державних адміністрацій

Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.

У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.

{Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2388-VI від 01.07.2010}

Типове положення про структурні підрозділи місцевої державної адміністрації та рекомендаційний перелік її структурних підрозділів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

{Частина третя статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 514-V від 21.12.2006; в редакції Закону № 4875-VI від 05.06.2012}

Стаття 6. Акти місцевих державних адміністрацій

На виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів — накази.

{Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4731-VI від 17.05.2012, № 4875-VI від 05.06.2012, № 796-VII від 27.02.2014}

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов’язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

{Статтю 6 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2388-VI від 01.07.2010}

Стаття 7. Правові засади діяльності місцевих державних адміністрацій

Правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим — також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.

{Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4731-VI від 17.05.2012, № 796-VII від 27.02.2014}

Стаття 8. Голови місцевих державних адміністрацій

Місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій.

Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України.

{Частина друга статті 8 в редакції Закону № 2592-VI від 07.10.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 796-VII від 27.02.2014}

Кандидатури на посади голів районних державних адміністрацій Кабінету Міністрів України вносяться головами відповідних обласних державних адміністрацій. На кожну посаду вноситься одна кандидатура.

{Частина третя статті 8 в редакції Закону № 2592-VI від 07.10.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 796-VII від 27.02.2014}

Президент України може порушити перед Кабінетом Міністрів України питання про призначення головою місцевої державної адміністрації іншої кандидатури.

{Частина четверта статті 8 в редакції Закону № 2592-VI від 07.10.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 796-VII від 27.02.2014}

Голови місцевих державних адміністрацій набувають повноважень з моменту призначення.

Стаття 9. Припинення повноважень голів місцевих державних адміністрацій

Повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються Президентом України у разі:

1) порушення ними Конституції України і законів України;

2) втрати громадянства, виявлення факту подвійного громадянства;

3) визнання судом недієздатним;

4) виїзду на проживання в іншу країну;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду;

6) порушення вимог несумісності;

{Пункт 7 частини першої статті 9 виключено на підставі Закону № 2592-VI від 07.10.2010}

8) висловлення недовіри двома третинами від складу відповідної ради;

{Пункт 8 частини першої статті 9 в редакції Закону № 2592-VI від 07.10.2010}

9) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження голів місцевих державних адміністрацій можуть бути припинені Президентом України у разі:

1) прийняття відставки голови відповідної обласної державної адміністрації;

2) подання Прем’єр-міністра України;

{Пункт 2 частини другої статті 9 в редакції Закону № 2592-VI від 07.10.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2190-VIII від 09.11.2017}

3) висловлення недовіри простою більшістю голосів від складу відповідної ради;

4) з інших підстав, передбачених цим та іншими законами України;

{Частину другу статті 9 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 2592-VI від 07.10.2010}

5) з ініціативи Президента України.

{Частину другу статті 9 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 2592-VI від 07.10.2010}

Повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються також у разі їх смерті.

У разі обрання нового Президента України голови місцевих державних адміністрацій продовжують здійснювати свої повноваження до призначення в установленому порядку нових голів місцевих державних адміністрацій.

{Офіційне тлумачення положень частини четвертої статті 9 див. в Рішенні Конституційного Суду № 9-рп/2005 від 13.10.2005}

Стаття 10. Заступники голів місцевих державних адміністрацій

Перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов’язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи.

Перший заступник та заступники голови обласної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою обласної державної адміністрації за погодженням із Кабінетом Міністрів України. Перший заступник та заступники голови районної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою районної державної адміністрації за погодженням з головою обласної державної адміністрації.

{Частина друга статті 10 в редакції Законів № 514-V від 21.12.2006, № 2592-VI від 07.10.2010}

Перші заступники та заступники голів місцевих державних адміністрацій заявляють про припинення своїх повноважень новопризначеним головам місцевих державних адміністрацій у день їх призначення.

{Частину четверту статті 10 виключено на підставі Закону № 995-VIII від 04.02.2016}

{Офіційне тлумачення до статті 10 див. в Рішенні Конституційного Суду № 21-рп/2003 від 25.12.2003}

Стаття 11. Керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій

{Назва статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4875-VI від 05.06.2012}

Керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні підрозділи і несуть персональну відповідальність перед головами відповідних державних адміністрацій за виконання покладених на ці підрозділи завдань.

Керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

{Частину третю статті 11 виключено на підставі Закону № 995-VIII від 04.02.2016}

Керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій зі статусом юридичних осіб публічного права здійснюють визначені Законом України «Про державну службу» повноваження керівника державної служби у цих структурних підрозділах.

{Статтю 11 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2190-VIII від 09.11.2017}

{Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4875-VI від 05.06.2012}

Стаття 12. Вимоги до посадових осіб місцевих державних адміністрацій

На посади в місцеві державні адміністрації призначаються громадяни України, які мають відповідну освіту і професійну підготовку, володіють державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин в обсягах, достатніх для виконання службових обов’язків відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про засади державної мовної політики».

{Частина перша статті 12 в редакції Закону № 5029-VI від 03.07.2012}

{Положення частини другої статті 12 втрачає чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду № 16-рп/2001 від 04.12.2001}

Голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій не можуть бути народними депутатами України або суміщати свою службову діяльність з іншою, в тому числі на громадських засадах, крім викладацької, наукової та творчої діяльності у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства чи іншої організації, що має на меті одержання прибутку.

{Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4875-VI від 05.06.2012}

Не можуть бути призначені на посади в місцеві державні адміністрації особи, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.